- здичіти
- -і́ю, -і́єш, док.Те саме, що здичавіти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
здичіти
Смотреть что такое "здичіти" в других словарях:
здичіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
здичілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
здичіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
здичілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до здичіти. 2) у знач. прикм., перен. Те саме, що здичавілий 3). || Який виражає здичіння. 3) у знач. прикм., перен. Дикий, скажений … Український тлумачний словник
здичіння — я, с. Дія і стан за знач. здичіти … Український тлумачний словник
Гніздичів — іменник чоловічого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
гніздичівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
Волица-Гнездычевская — Село Волица Гнездычевская укр. Волиця Гніздичівська Страна УкраинаУ … Википедия
Гнездычев — Гнездычев Гніздичів Статус: посёлок городского типа Страна … Википедия
Королёвка (Жидачовский район) — У этого термина существуют и другие значения, см. Королёвка. Село Королёвка укр. Королівка Страна … Википедия
